Наталія Старцева, Валерія Ільченко, Олена Карпенко

Агентність у Цифровому Освітньому Середовищі: Можливості й Ризики

Introduction

Агентність у Цифровому Освітньому Середовищі: Можливості й Ризики. Дослідження агентності в цифровому освітньому середовищі: можливості (персоналізація, гнучкість, доступ) та ризики (цифровий розрив, академічна недоброчесність).

Abstract

У статті розглянуто вплив цифрового освітнього середовища на агентність усіх суб’єктів навчального процесу, виниклі трансформаційні зміни агентності, потенційні вектори її розвитку та ризики, зумовлені впровадженням цифрових освітніх технологій. Визначено вплив різних типів агентності на формування сталого навчального середовища в умовах цифровізації: студентська агентність сприяє адаптації здобувачів освіти до локальних і глобальних трансформацій; викладацька агентність забезпечує гнучкість навчального процесу; коагентність сприяє посиленню міжсуб’єктної взаємодії та ефективній колаборації між усіма стейкхолдерами освітнього середовища. У статті зазначено, що новітні технології мають як позитивний, так і негативний вплив на розвиток усіх типів агентності: системи управління навчанням (LMS) та інтерактивні онлайн-платформи сприяють розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації навчального процесу та підвищенню його гнучкості. Попри значні переваги, цифрові технології у сфері освіти також породжують низку викликів. До ключових ризиків автори відносять цифровий розрив, за якого частина здобувачів освіти через низький рівень технологічної доступності або недостатність цифрових навичок може залишитися поза основним навчальним процесом, та негативний вплив на академічну доброчесність – поширення можливостей академічних порушень, зокрема плагіату та недоброчесного використання освітніх ресурсів. Наголошено на необхідності забезпечення оптимального балансу між інтеграцією цифрових технологій та застосуванням традиційних педагогічних підходів, що сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу, збереженню академічної доброчесності та формуванню стійкої агентності в суб’єктів освітнього процесу.

Review

This paper, titled "Agency in the Digital Educational Environment: Opportunities and Risks," provides a timely and pertinent exploration of how digital learning landscapes influence the agency of all participants within the educational process. The abstract indicates a comprehensive examination of the transformative shifts in agency, its potential developmental trajectories, and the inherent risks associated with the integration of digital educational technologies. The article's focus on dissecting various types of agency – specifically student, teacher, and co-agency – suggests a nuanced understanding of how these different forms contribute to the formation of a sustainable learning environment amidst digitalization. This work appears to be highly relevant in the current educational climate, where digital transformation is an ongoing and critical challenge for institutions worldwide. A significant strength of the paper lies in its clear articulation of the multifaceted roles of different forms of agency. Student agency is highlighted for its role in adapting learners to both local and global transformations, while teacher agency is posited as crucial for ensuring flexibility within the instructional process. The concept of co-agency is particularly interesting, emphasizing its contribution to strengthening inter-subject interaction and fostering effective collaboration among all stakeholders in the educational environment. The abstract also effectively balances the discussion of opportunities and risks, acknowledging that modern technologies offer benefits such as expanded access to educational resources, personalized learning, and increased flexibility through platforms like Learning Management Systems (LMS). Crucially, it confronts the challenges, identifying the digital divide – where inadequate technological access or digital skills marginalize some learners – and the negative impact on academic integrity, including plagiarism and misuse of educational resources, as key risks. While the abstract lays a robust foundation for understanding agency in digital environments, a deeper dive into specific strategies for mitigating the identified risks and actively fostering positive forms of agency would undoubtedly enrich the full paper. For instance, beyond advocating for an "optimal balance" between digital technologies and traditional pedagogy, the article could explore concrete pedagogical approaches, policy frameworks, or technological solutions that facilitate this balance and actively counter issues like the digital divide or academic dishonesty. Furthermore, elaborating on the mechanisms through which co-agency can be systematically built and sustained within diverse digital learning contexts would be highly valuable. Nevertheless, this paper makes a significant contribution by clearly framing the complex interplay between digitalization and agency, offering a valuable theoretical and practical starting point for educators and policymakers grappling with the challenges and opportunities of contemporary education.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.