Любомир Степанович Вовканич , Богдан Анатолійович Виноградський , Оксана Володимирівна Іккерт , Соломія Володимирівна Бичкова , Тетяна Валеріївна Король

ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ЯК МАРКЕР ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ТА АВТОНОМНОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ В УМОВАХ СТАТИКО-ДИНАМІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

Introduction

ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ЯК МАРКЕР ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ТА АВТОНОМНОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ В УМОВАХ СТАТИКО-ДИНАМІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ. Дослідження варіабельності серцевого ритму як маркеру функціонального та автономного стану організму при статико-динамічних навантаженнях (стрільба з лука). Аналіз адаптації лучників та персоналізований контроль втоми.

Abstract

У статті досліджено варіабельність серцевого ритму (ВСР) як маркер функціонального стану та автономного статусу організму в умовах статико-динамічних фізичних навантажень на прикладі стрільби з лука. Метою роботи було проаналізувати особливості адаптаційних змін автономної нервової системи у висококваліфікованих лучників під час виконання ізометричних навантажень та оцінити індивідуальну динаміку вегетативної регуляції впродовж тренування. У дослідженні взяли участь 19 спортсменів (КМС–МС) віком 18–20 років. Реєстрацію серцевого ритму проводили в польових умовах під час стрільби на дистанції 70 м. Аналіз ВСР здійснювали за допомогою програмного забезпечення «Kubios HRV Standard» із використанням часових, спектральних та нелінійних показників. Для оцінки кумулятивного впливу навантаження додатково проаналізовано індивідуальну динаміку показників ВСР у десяти спортсменів упродовж годинного тренування. Встановлено, що виконання стрільби супроводжується помірною тахікардією та зміщенням автономного балансу у бік симпатичної активації. Значення SDNN утримувалися в межах фізіологічної норми (48–52 мс), що свідчить про економізацію функцій серцево-судинної системи. Показники RMSSD та pNN50 були зниженими порівняно з умовами спокою, однак їх абсолютні значення (RMSSD >25 мс) вказують на збереження мінімально необхідного рівня парасимпатичного контролю. Співвідношення LF/HF становило 2,86±1,6 у жінок та 2,78±1,3 у чоловіків, а індекс напруження відповідав стану оптимальної функціональної мобілізації. Статистично значущих статевих відмінностей у показниках ВСР не виявлено (p>0,05). За результатами аналізу індивідуальної динаміки виділено три типи автономних адаптаційних реакцій: парасимпатичний зсув, функціональна стабільність та регуляторне напруження з ознаками автономної втоми. Найбільш інформативними маркерами розвитку втоми визначено індекс напруження, LF/HF, HF% та ентропію вибірки. Отримані результати підтверджують доцільність використання аналізу ВСР для персоналізованого контролю адаптації лучників до статико-динамічних фізичних навантажень

Review

The article "ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ЯК МАРКЕР ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ТА АВТОНОМНОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ В УМОВАХ СТАТИКО-ДИНАМІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ" presents a timely and highly relevant investigation into the application of Heart Rate Variability (HRV) as a physiological marker in a specific and challenging sports context: highly qualified archers performing static-dynamic physical loads. The study's emphasis on analyzing adaptive changes in the autonomic nervous system under realistic field conditions, particularly during the isometric loading inherent in archery, addresses a critical need for objective, personalized control in sports training. The chosen methodology, focusing on comprehensive HRV parameters and individual dynamics, positions this work as a valuable contribution to understanding the nuanced physiological demands and adaptive responses in precision sports. The research effectively employed a cohort of 19 elite archers (ages 18-20) and meticulously recorded heart rate data directly in field conditions during 70m archery. The use of "Kubios HRV Standard" for analyzing time-domain, spectral, and non-linear HRV parameters is commendable, ensuring a robust and multidimensional assessment. Key findings include the observation of moderate tachycardia and sympathetic activation during shooting, alongside an economy of cardiovascular function reflected by stable SDNN values. Importantly, while RMSSD and pNN50 were reduced, their absolute values indicated the preservation of essential parasympathetic control. The authors successfully identified three distinct types of autonomic adaptive reactions – parasympathetic shift, functional stability, and regulatory tension with signs of autonomic fatigue – providing critical insights into individual physiological responses. Furthermore, the identification of stress index, LF/HF, HF%, and sample entropy as potent markers for detecting fatigue significantly enhances the practical utility of their findings. The results unequivocally affirm the utility of HRV analysis for personalized monitoring of adaptation in archers subjected to static-dynamic loads. This work provides a strong scientific basis for integrating HRV into routine training supervision, enabling coaches and athletes to optimize training loads and prevent overtraining based on individual physiological responses. The differentiation of adaptive reaction types represents a significant step towards truly personalized training interventions, moving beyond generalized prescriptions. While the study's specific focus on archers and a relatively small sample size are acknowledged, the detailed analysis of individual dynamics over an hour offers substantial practical value. Future research could expand upon these findings by investigating a wider range of sports, exploring the long-term impact of these adaptive patterns on performance and injury risk, and potentially correlating specific HRV profiles with objective performance metrics or psychological states, thereby further solidifying its role in sports science. This paper serves as an excellent foundation for such advancements.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.