Дмитро Павкін

Англійські та Українські Фразеологізми з Назвами Продуктів Харчування: Порівняльний Лінгвокогнітивний Аналіз

Introduction

Англійські та Українські Фразеологізми з Назвами Продуктів Харчування: Порівняльний Лінгвокогнітивний Аналіз . Порівняльний лінгвокогнітивний аналіз англійських та українських фразеологізмів з назвами продуктів харчування. Досліджено концептуальне підґрунтя, типові набори та національний менталітет.

Abstract

Мета розвідки полягає у виявленні концептуального підґрунтя англійських та українських фразеологічних одиниць (ФО), що містять назви продуктів харчування. Методологічний апарат дослідження включає запропоновані у когнітивній лінгвістики поняття концептосфери і домену, а також базисні пропозиціональні схеми (БПС), що є оперативними одиницями мислення людини, згідно із засадничими положеннями семантики лінгвальних мереж. Першим етапом аналізу був розподіл продуктів харчування, назви яких фігурують у ФО кожної мови, по доменах і субдоменах у межах відповідної концептосфери із подальшим порівнянням структури та кількісного наповнення цих доменів і субдоменів для англійських та українських фразеологізмів. Згідно з результатами аналізу, така структура є досить схожою для ФО обох мов, але частотність уживання назв певних продуктів досить відрізняється. Ця частотність стає підставою для укладання типового харчового набору англійців та українців. Основними елементами англійського застілля є бульйон, м’ясні страви та яйця у супроводі гарніру, представленого бобами. Обов’язковою приправою є сіль. Для десерту характерні сир, пиріг (торт), горіхи та яблука. Серед алкогольних напоїв перевага віддається вину, серед безалкогольних – молоку та чаю. Для українців серед перших страв перевага віддається юшці. Для других є характерною каша з салом, приправлена перцем та хроном. На десерт ідуть пиріг або бублики з маком, горіхи та мед. Серед алкогольних напоїв перевага віддається горілці, серед безалкогольних – молоку. Не обходиться українське застілля без хліба з маслом та солі. Значну роль у раціоні українців також відведено крупам (зокрема гороху). Другий етап аналізу полягав у з’ясуванні природи ознак продуктів харчування, наявних у ФО, шляхом співвіднесення цих рис із предикатами БПС. Співставлення кількісних покажчиків частотності таких ознак у ФО двох мов дозволило зробити висновки щодо особливостей менталітету двох націй, відбитих у фразеологізмах мов, якими вони послуговуються.

Review

The paper, titled "English and Ukrainian Phraseologisms with Names of Food Products: A Comparative Linguocognitive Analysis," sets out an ambitious and highly relevant goal: to uncover the conceptual underpinnings of English and Ukrainian phraseological units (PUs) that contain food-related lexicon. This comparative study promises significant insights into the cultural and cognitive landscapes reflected in the idiomatic expressions of both languages. By employing a robust theoretical framework rooted in cognitive linguistics, specifically leveraging concepts such as conceptual spheres, domains, and basic propositional schemes (BPS) from the semantics of lingual networks, the research establishes a strong foundation for a detailed cross-cultural analysis of how food is conceptualized and encoded in language. The methodological approach adopted is clearly articulated and proceeds in two distinct stages. The initial phase involves the systematic distribution of food product names found in PUs across domains and subdomains within each language's respective conceptosphere. While the study reveals a notable similarity in the overall structural organization of these domains, a critical divergence emerges in the frequency of specific food product names. This frequency variation is adeptly utilized to reconstruct "typical food sets" for both English and Ukrainian cultures, offering fascinating granular detail, such as characteristic English meals featuring broth, meat, eggs, and desserts like cheese and pie, contrasted with Ukrainian staples such as kasha with salo, horilka, and bread with butter. This stage alone provides a rich ethnolinguistic perspective on the dietary habits and cultural significance of food in each society. The second analytical stage further deepens the study's cognitive dimension by investigating the nature of the attributes associated with food products within PUs, correlating these features with predicates from basic propositional schemes. This meticulous comparison of quantitative indicators regarding the frequency of such attributes across both languages is poised to yield profound conclusions regarding the distinct mentalities of the two nations, as intricately mirrored in their respective phraseological systems. Ultimately, this research not only contributes significantly to comparative phraseology and cognitive linguistics but also enriches our understanding of ethnocultural specificities through the lens of language, demonstrating how deeply ingrained cultural experiences shape linguistic expression, particularly in a domain as fundamental as food.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.