Михайло Чернічкін, Тетяна Ковтун

Трансформація взаємодії митця і глядача в сучасному екранному просторі

Introduction

Трансформація взаємодії митця і глядача в сучасному екранному просторі. Трансформація взаємодії митця та глядача в сучасному мистецтві. Досліджено роль глядача як активного учасника, критика та вплив досвіду на сприйняття творів.

Abstract

Мета статті – проаналізувати альтернативні шляхи взаємовідносин людини з іншою людиною та людини з результатами творчої діяльності митця у кризовий період. Встановити роль глядача в мистецтві та з’ясувати вплив життєвого досвіду на інтерпретацію творів. Узагальнити чинники, які впливають на сприйняття мистецтва публікою та його суспільне визнання. Методологія дослідження. Застосовано такі методи: теоретичний, що охоплює аналіз наукової та біографічної літератури діячів мистецтва різної фахової спрямованості; емпіричний, що виявляється у спостереженні та порівнянні загальних тенденцій впливу глядача на визнання та мистецьку оцінку твору; метод системного підходу, що дав змогу проаналізувати, конкретизувати, уточнити та узагальнити шляхи взаємодії глядачів і митців у сучасному культурному просторі; аналіз культурного контексту, що передбачає оцінку взаємодії мистецтва та публіки з урахуванням різноманітних культурних, соціальних та історичних чинників, здатних суттєво впливати на характер цієї взаємодії. Наукова новизна. Вперше проаналізовано трансформацію ролі глядача в сучасному мистецтві (глядач одночасно перформер і критик); здійснено глибоке дослідження впливу культурного, соціального та історичного контексту на сприйняття мистецтва та взаємодію з ним; окреслено взаємозалежність автора та публіки, які в умовах кризових явищ формують нові простори та моделі мистецької комунікації. Висвітлено методи сприйняття творів крізь призму людських емоцій і міжособистісних взаємин, а також через досвід взаємодії з результатами творчості митця. Виявлено, що в сучасному мистецтві роль глядача розширюється від пасивного спостерігача до активного виконавця та критика, що свідчить про еволюцію його функцій і впливу на формування мистецьких цінностей. Висновки. Проаналізовано альтернативні шляхи взаємовідносин людини з іншою людиною та людини з результатами творчої діяльності митця у кризовий період. Встановлено роль глядача в мистецтві та окреслено вплив життєвого досвіду на інтерпретацію художніх творів. Узагальнено чинники, що формують сприйняття мистецтва публікою та зумовлюють його суспільне визнання.

Review

This paper, titled "Transformation of interaction between artist and viewer in contemporary screen space," addresses a timely and significant topic concerning the evolving dynamics of art consumption and creation. The abstract clearly outlines the study's primary objective: to analyze alternative forms of human interaction with art and with each other during a crisis period. Specifically, it aims to establish the viewer's evolving role, explore the impact of life experience on artistic interpretation, and identify factors shaping public perception and recognition of art. While the title suggests a specific focus on "screen space," the abstract broadens the scope to encompass general "art" and the "crisis period," indicating a comprehensive examination of contemporary artistic communication. The methodology employed appears robust and multi-faceted, combining theoretical analysis of scientific and biographical literature with empirical observation and comparative analysis of viewer influence on artistic evaluation. The application of a systemic approach allows for a detailed analysis and generalization of artist-viewer interactions, complemented by a cultural context analysis that considers diverse cultural, social, and historical factors. The scientific novelty claimed is particularly compelling, including the pioneering analysis of the viewer's transformation into both a performer and a critic, a deep exploration of contextual influences on perception, and the identification of new communication models forged in crisis. The research posits that the viewer's role has significantly expanded from passive observer to active participant, fundamentally reshaping artistic values. Overall, this article presents a valuable contribution to understanding the fluid landscape of contemporary art and its reception. Its strengths lie in its innovative perspective on the viewer's evolving agency and its comprehensive methodological framework for analyzing complex interactions. The paper effectively highlights the interdependence of artist and public, particularly under crisis conditions, offering crucial insights into emerging forms of artistic communication. To enhance clarity, the abstract could perhaps specify the nature of the "crisis period" if it refers to a particular context (e.g., pandemic, geopolitical events) and further elaborate on how "screen space" specifically serves as the primary lens or context for this broader transformation, rather than simply "art" in general. Nevertheless, the study promises to be highly relevant for scholars and practitioners in art theory, cultural studies, and media studies.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.