Григорій Грибан, Валентина Філіна

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ ДЗЮДО З НИЗЬКОЮ АМПЛІТУДОЮ В УМОВАХ СПОРТИВНОГО ПОЄДИНКУ

Introduction

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ ДЗЮДО З НИЗЬКОЮ АМПЛІТУДОЮ В УМОВАХ СПОРТИВНОГО ПОЄДИНКУ. Обґрунтовано методику індивідуалізованої технічної підготовки дзюдоїстів для виконання кидків з низькою амплітудою в умовах спортивного поєдинку. Дослідження та результати.

Abstract

Звичайне виконання прийомів з дзюдо не адаптоване до умов спортивного поєдинку та розраховане на непідготовленого суперника. Супротив суперника потребує корекції структури кидків, без зміни основних параметрів, які включають в себе направлення кидка та основного руху тулуба атакуючого. Мета дослідження – обґрунтувати методику індивідуалізованої технічної підготовки дзюдоїстів під час проведення кидків з низькою амплітудою в умовах спортивного поєдинку. Були використані наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної та наукової літератури, опитування, змагальні поєдинки, під час яких в балах визначалися техніко- тактичні показники, модельний експеримент, методи математичної статистики. Результати роботи. Техніка виконання прийомів з дзюдо характеризується демонстрацією кидків. Тому, техніко-тактичний комплекс вправ традиційного дзюдо не відповідає вимогам жорсткого спортивного поєдинку. Це в свою чергу, змушує функціонально підготовлених дзюдоїстів спонтанно адаптувати свою техніку до жорстких умов поєдинку. Основна відмінність техніки виконання прийомів дзюдо в жорстких умовах поєдинку полягає в обмеженні свободи рухових дій атакуючого суперника. Це зменшує технічний арсенал, дзюдоїст вимушений застосовувати безліч тактичних дій, під час виконання яких, прикладає великі зусилля та втрачає час, що в свою чергу може призвести до програшу поєдинку. На сьогоднішній день, проблема удосконалення техніко-тактичних дій в дзюдо залишається актуальною, що й призвело до вибору теми дослідження. Ключові висновки. В процесі дослідження було виявлено, що всі кидки з низькою амплітудою, такі як: прогином, вибиванням, звалюванням тощо, при відсутності статичного супротиву захватом за кімоно та під час прямої стійки суперника, реалізуються без труднощів. По завершенню річного педагогічного експерименту з використанням в експериментальній групі відкоректованих кидків з упором стопи в стегно (гомілку) і алгоритму їх застосування, було отримано позитивні результати.

Review

This paper, titled "TECHNIQUE OF PERFORMING LOW-AMPLITUDE JUDO TECHNIQUES IN THE CONDITIONS OF A SPORTING BOUT," addresses a critical gap in judo pedagogy. The authors contend that conventional judo training, designed for an unprepared opponent, fails to account for the dynamic resistance encountered in actual competitive sparring. This forces functionally prepared judokas to spontaneously adapt their technique, often leading to inefficient movements, a reduced technical arsenal, and wasted effort and time. The central objective of this research is to justify a methodology for individualized technical preparation of judo practitioners, specifically focusing on the execution of low-amplitude throws within the challenging context of a competitive bout. To achieve this goal, the study employed a multi-faceted research methodology, including an analysis and synthesis of specialized and scientific literature, surveys, observations of competitive bouts where technical-tactical indicators were scored, a model experiment, and mathematical statistics. The findings suggest that the traditional technical-tactical complexes are indeed ill-suited for the demands of rigorous competition. A significant observation was that low-amplitude throws – such as arch throws, reaps, and takedowns – are executed without difficulty in the absence of static resistance from a gi grip or when the opponent is in a direct stance. Crucially, the paper reports positive results following a year-long pedagogical experiment where an experimental group utilized corrected throws emphasizing foot placement on the thigh or shin, along with a specific application algorithm, indicating the potential effectiveness of this refined training approach. The research tackles a highly relevant and practical problem within high-performance judo, offering a structured approach to technical refinement that moves beyond generic training toward combat-adapted techniques. While the abstract effectively outlines the problem and general findings, a more detailed presentation of the "positive results" from the pedagogical experiment – including specific metrics, statistical significance, and the nature of the "corrections" and "algorithm" – would significantly strengthen the paper's impact. Nevertheless, by focusing on low-amplitude throws and their adaptation to competitive resistance, this study contributes valuable insights into optimizing judo training, potentially enhancing efficiency and success rates for athletes in real-bout scenarios.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.